
Людство досягло такої стадії, коли антропогенна дія на біосферу набула безповоротного характеру, різко загострилися протиріччя між зростаючими потребами суспільства і можливостями природи. В розряд основних засобів гармонізації взаємодії людини і природи, ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля, була висунута екологічна освіта.
Стокгольмська конференція з охорони довкілля в 1972 році прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми освіти в області довкілля. В цілях виживання необхідне переосмислення самої суті взаємин людини, суспільства і природи на основі нових підходів та ідей. Практична реалізація ідей стійкого розвитку пов'язана зі зміною стереотипу культури взаємин людини і природи. По визнанню вітчизняної і світової громадськості центральним чинником у вирішенні проблем взаємин "Людина – Суспільство – Природа" стає екологічна освіта.
Саме тому, кожного року 12 травня природолюби відзначають день екологічної освіти, покликаний об’єднати людей у справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі та захисті. Вищою і кінцевою метою екологічної освіти й виховання вважається формування ексцентричного типу екологічної свідомості, оскільки лише свідомість визначає поведінкові реакції людини, її вчинки, що виражаються в екологічній культурі.
Святкується викладачами та студентами навчальних закладів усіх рівнів, починаючи з дитячих садків та закінчуючи ВУЗами. Цей День відзначається шляхом організації та проведення конференцій і семінарів, круглих столів, присвячених питанням екології.
Вагому роль в поширенні екологічної освіти покликана також відіграти Церква, яка має важливе завдання, а одночасно й компетенцію та потенціал для обґрунтування фундаментальних цінностей та життєвих пріоритетів, для переосмислення стилю життя і зміни повсякденної поведінки на більш екологічно відповідальну та “сталу”.
Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології