За рік дії закону щодо сортування сміття не було оштрафовано жодної людини. Хоча за кожен пакет несортованого сміття українці мали би класти до місцевої скарбниці 350 санкційних гривень. Самі ж люди кажуть, що сортували б сміття, та для цього їм не створили умов. Експерти ж запевняють, що закон повноцінно не запрацював, бо відсутні механізми для його реалізації.

«Немає організації, яка б чітко виконувала як виконавчу роль і контроль над виконанням даного закону в особі економічної інспекції», – сказав експерт із питань відходів Олександр Лимар.

За законом, влада мала би встановити біля кожного будинку спеціальні контейнери. Утім ця норма так і лишилася на папері. Скажімо, в Києві у 2018 році не закупили жодної ємності для роздільного збирання. Ба більше, мешканці будинку в середмісті столиці розповідають, що торік навесні комунальники встановили підземний контейнер для відходів. Один – на п’ять будинків, замість п’яти ємностей для різних видів непотребу.

Населення ж запевняє, що сортувало б сміття, але не розуміє навіщо. Утім така логіка не в усіх. На станції сортування відходів розповідають, що за рік дії закону роботи їм таки додалося. Приймають папір, пластик та одяг, а от скляні пляшки сортують за кольорами.

«Якщо відсортувати, можна отримати більшу ціну. Адже є тара, яка може повторно використовуватися», – розповіла екоактивістка Євгенія Аратовська.

Не чекає на спеціальні умови для сортування киянка Інна. Не сміття, а вторсировина – так говорить про відходи. Розділяє їх уже півтора року у власній квартирі. Складає у спеціальні бокси, а коли ті наповнюються, відвозить на станцію.

«Складаємо і те, що не приймаються – це вкладиші. Чеки я потім спалюю. Також складається органіка – овочі, фрукти, навіть хліб. Є ще контейнер для пластику», – зазначила киянка Інна Павличук.

Українці щороку продукують приблизно 10 мільйонів тонн відходів. Аби утилізувати такі об’єми – бракне потужностей.

Нагадаємо, з початку 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Вікторія Козуб, Максим Шаргородський, Микола Чеботарьов, «Перші про головне»

Джерело: Екологічні новини