ОДНА ПАЛЬЧИКОВА БАТАРЕЙКА ЗАБРУДНЮЄ 400 ЛІТРІВ ВОДИ АБО 20 м2 ҐРУНТУ
Обсяги твердих побутових відходів, кажуть екологи, збільшуються щороку майже на чотири мільйони кубометрів. Ще два роки тому такого сміття в Україні назбиралося близько 55 мільйонів кубометрів.
Кандидат екологічних наук, асистент кафедри менеджменту та господарського права ДонНТУ Юлія Шулаєва зауважує: «Однією з найбільших екологічних проблем є зростання земельних площ, зайнятих під використану електроніку, тому що здебільшого це великогабаритна техніка». Так, наводить приклад Шулаєва, лише в Донецькій області практично 2% території зайнято відходами. Крім того, ці відходи, маючи специфічний склад, залишаться в незмінному стані протягом багатьох століть. І можна лише уявити, яку шкоду завдають електронні відходи екології та здоров’ю людей, оскільки містять низку токсичних матеріалів: свинець, миш’як, ртуть тощо. Саме тому такий вид сміття відносять до класу небезпечного.
Важко уявити, але лише одна пальчикова батарейка забруднює вісім тонн води або 20 квадратних метрів ґрунту, адже батарейки й акумулятори містять небезпечні для людини й навколишнього природного середовища метали та хімічні речовини. При потраплянні в загальні відходи вони не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття й потребують окремого оброблення для їхнього знешкодження. Тому такою важливою темою є збирання й переробка відпрацьованих хімічних джерел струму.
У країнах ЄС дуже серйозно ставляться до заходів запобігання екологічній загрозі, пов’язаній із накопиченням електронних відходів. Європейська комісія прийняла два головні документи — Директиву про відходи електричного та електронного устаткування й Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні. Основними їхніми цілями є підвищення обсягів вторинного перероблення електронних відходів і скорочення обсягів їхнього накопичення. Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільовий грошовий платіж до спеціального фонду повторного перероблення. Ці витрати формують оптову й роздрібну ціну продукції, яку покупці сплачують за нове обладнання.
У ЄВРОПІ Є ЛИШЕ ТРИ ЗАВОДИ З УТИЛІЗАЦІЇ БАТЕРЕЙОК. ОДИН ІЗ НИХ — В УКРАЇНІ
Держави з розвинутими технологіями переробки, утилізації небезпечних відходів можуть мати великий економічний зиск від їхньої купівлі, бо після перероблення дістають цінні матеріали. Адже електричне й електронне обладнання складається з матеріалів, які мають високу цінність: золото, платина, срібло, мідь тощо. Наприклад, більш як половину ваги середнього персонального комп’ютера становлять пластмаси, залізо й алюміній, які можна повторно використовувати в виробництві. Процентний вміст золота в загальній масі електронних відходів відносно малий, проте його концентрація вища, ніж у природній мінеральній руді. За даними Геологічної служби США, одна тонна комп’ютерних відходів містить стільки ж золота, скільки 18 тонн золотовмісної породи.
В Європі насправді є лише три заводи, які мають потужності переробляти батарейки. Один із них — у Німеччині, другий — у Франції. І з вересня 2011 року третій відкрився в Україні — Львівське державне підприємство «Аргентум». Щоправда, сьогодні щодо його діяльності є дуже багато запитань. Через низький рівень організації збору батарейок в Україні об’єми перероблення дуже низькі. На підприємстві готові переробляти до тонни батарейок за день, тоді як за шість місяців роботи поки що не зібрали навіть півтонни цього «добра». Головне, кажуть, — налагодити процес збору. «Як переробляти — знаємо, але немає що переробляти», — розповів власному кореспонденту «Дня» у Львові Тетяні Козирєвій заступник директора ДП «Аргентум» з інноваційних питань Тарас Когут.
Процес перероблення на «Аргентумі» виглядає так: спочатку батарейки сортують на групи. Нині це поки що роблять вручну. Промислову лінію, за словами Т. Когута, будувати невигідно через дуже малі об’єми переробки — лише декілька десятків кілограм, тоді як щодня в Україні, як підкреслив «Дню» фахівець, продають понад десять тонн батарейок. Далі сортовані батарейки перемелюють, роблять сепарацію (суху чи мокру) матеріалів, які є всередині. І на виході дістають метали — цинк, нікель, літій, хлоридні й марганцеві сполуки. «І все це можна перетворювати на товарну продукцію, — наголошує Когут. — Як це робити, ми знаємо. У нас є технології». Під час перероблення, зауважують у ДП «Аргентум», сміття майже не утворюється. «Ми нічого не вивозимо на сміттєзвалища», — каже Т. Когут.
Сьогодні в ДП «Аргентум» відкриті до співпраці. Кажуть, що можуть приймати сировину як від великого постачальника (підприємств, які переробляють вторсировину), так і від малого споживача, аби лише батарейки привозили. «Усі ми гуртом маємо докласти максимум зусиль, щоб батарейки не потрапляли в землю, бо ми вже стільки накидали...» — каже Т. Когут.
Джерело: День