«Перемагай байдужість і здобувай мир», – під таким закликом побачило світ послання Вселенського Архієрея Франциска з нагоди XLIX Міжнародного дня миру, який Вселенська Церква відзначає 1-го січня.
У вступній частині свого послання єпископ Риму, аналізуючи події 2015 року Божого, в особливий спосіб підкреслив, що «війни і терористичні акти з їх трагічними наслідками, викраденням людей, гоніннями за етнічними або релігійними мотивами, різного роду насильство – всім оцим був від початку до кінця позначений весь минулий рік. Це помножує і сіє скорботу у багатьох регіонах світу, набираючи рис “поетапної Третьої Світової Війни”».
Всі ці невтішні події спонукали Святішого Отця знову звернутися із закликом до Людства «не втрачати надії на здатність людини з Божою допомогою подолати зло та не піддаватися знеохоченню й байдужості». До чітких ознаків надії наступник апостола Петра в першу чергу зарахував зусилля світових лідерів, які нещодавно збирались на кліматичний саміт в Парижі, щоби мобілізувати свої зусилля для подолання наслідків кліматичних змін і збереження спільного для усіх нас Дому. Даній важливій зустрічі передували інші важливі зустрічі, які відбулись в Аддис-Абебі з метою зібрання коштів для сталого розвитку та реалізації програми сталого розвитку до 2030, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН.
Основним посланням Святішого Отця в його зверненні є заклик до подолання байдужості, яка «є великою загрозою для всього людства і цілого створіння».
«Першою формою байдужості, присутньої в людському суспільстві, – каже Святіший Отець, – є байдужість у відношенні до Бога, з якої випливає також і байдужість до ближнього та до всього створіння». На думку Понтифіка така байдужість є наслідком фальшивого гуманізму, практичного матеріалізму, релятивіського на нігілістичного способу думання.
Розвиваючи думку про деструктивну дію байдужості, Папа Франциск наголошує: «коли нам добре і ми відчуваємо себе комфортно, ми звичайно забуваємо про інших (те, чого Бог Отець ніколи не робить), нас не стосуються їх проблеми, їх страждання, які вони переживають». Посилаючись на свою енцикліку «Славен будь», Папа продовжує розвивати тему байдужості, підкреслюючи, що, «живучи в спільному домі, ми не можемо не задаватися питанням про стан здоров'я нашого ближнього. Забруднення води й повітря, безрозсудне використання лісів, руйнування навколишнього середовища часто є результатом байдужості людини по відношенню до інших, тому що все взаємопов'язано між собою».
Аналізуючи головні причини, через які неможливо встановити мир у світі, намісник Христа у своєму зверненні неодноразово заторкує питання відповідальності за Боже створіння, підкреслюючи, що «байдужість по відношенню до навколишнього середовища стає причиною обезліснення, забруднення і природних катастроф, які викорінюють цілі громади із середовища їхнього проживання, кидаючи їх у нестабільність, і позбавляють безпеки. Так створюються нові форми бідності, нові ситуації несправедливості, часто з катастрофічними наслідками в плані безпеки і соціального миру. Крім того, скільки воєн було і скільки ще буде через брак ресурсів або для того, щоб відповісти на ненаситний попит на природні ресурси».
Папа Франциск особливо наголошує те, що байдужість до Бога виходить за рамки внутрішньої, духовної сфери людини і заторкує публічну і соціальну сфери. Необхідно найбільш адекватно та ефективно протидіяти байдужості, плекаючи культуру солідарності, милосердя і співчуття.
Святіший Отець закликає в Рік Божого Милосердя перемагати байдужість, піклуючись про бідних, потребуючих і Боже створіння.