"М'ясо-молочні тварини виробляють більше парникових газів, ніж всі види транспорту разом узяті. Факт, не вигадка" Рекламний щит кліматичної кампанії британської зоозахисної організації Viva!

У міру зростання населення планети і споживання ним м'яса, викиди парникових газів харчової промисловості можуть вирости на 80% до 2050 року і досягти, якщо не перевищити, цільових показників по викидах, встановлених для всіх промислових секторів, разом узятих. Щоб цього не сталося, потрібно просто їсти менше м'яса і перестати викидати продукти, стверджують вчені.

Якщо нинішні тенденції у споживанні м'яса збережуться, оброблювані сільськогосподарські землі не зможуть забезпечити їжею населення, яке, як очікується, через 30 років складе 9,6 мільярда чоловік. Розширення ж сільгоспугідь обійдеться дорого: обезліснення призведе до зростання вуглецевих викидів та втрат біорізноманіття, а збільшення тваринницької продукції – до зростання викидів метану, попереджають британські дослідники.

До 2050 року, стверджують автори нової доповіді «Важливість управління попитом на продукти харчування для пом'якшення наслідків зміни клімату», опублікованого в журналі Nature Climate Change, орні землі доведеться збільшити на 42%, використання добрив на 45% від рівня 2009 року. Ще одна десята незайманих тропічних лісів зникне з лиця Землі протягом найближчих 35 років.

Вирубка лісів, використання добрив і викиди метану приведуть до зростання викидів парникових газів у харчовій промисловості майже на 80%, в результаті чого викиди одного тільки харчового сектора досягнуть загального рівня викидів, встановлених для всієї глобальної економіки в цілому.

Автори доповіді стверджують, що скорочення харчових відходів вдвічі і управління попитом на харчові продукти, виробництво яких завдає особливий збиток навколишньому середовищу і клімату, за допомогою зміни звичок в харчуванні повинні стати ключовими аспектами, які сприятимуть скороченню викидів парникових газів і пом'якшенню наслідків зміни клімату.

Не можна розширювати сільгоспугіддя

«Існують основні закони біохімії, яких ми не можемо уникнути, – каже старший дослідник Бояна Байжель, яка очолювала групу колег з Кембриджського і Абердинського університетів. – Середня ефективність тваринницького сектора по перетворенню рослинного корму в м'ясо становить 3%, і чим більше м'яса ми споживаємо, тим більше орних земель використовується під вирощування сировини для корму тваринам, чиє м'ясо з'їдять люди».

Втрати на кожному етапі величезні, і якщо люди їдять все більше м'яса, перетворення рослинної їжі в м'ясну стає все менш ефективним і тягне за собою розширення сільгоспугідь, зміна земного покриву і збільшення викидів парникових газів. І винні в цьому не стільки сільськогосподарські практики, стверджує дослідник, скільки наш вибір у харчуванні.

«Наполегливо необхідно шукати способи забезпечити продовольчу безпеку без розширення орних земель і пасовищ. Харчова промисловість завдає найбільшого збитку біорізноманіттю і в значній мірі відповідає за зміну клімату та забруднення навколишнього середовища», – цитує Байжель прес-реліз Кембриджського університету.

За даними доповіді, підготовленої європейською екологічною організацією «Друзі Землі» і Фондом Генріха Бьолля, вже зараз 70% орних земель світу використовується для вирощування корму для тварин, а не людської їжі.

Не можна викидати їжу

Один з розглянутих групою британських вчених сценаріїв стосувався харчових відходів, що виникають на всіх етапах харчового ланцюжка: в країнах, що розвиваються причиною втрати продуктів харчування є погані умови зберігання і транспортування, а в розвинених – марнотратне споживацтво. «Останнє в багатьох сенсах гірше, так як викинуті продукти вже зазнали різних трансформацій, які вимагають вкладення інших ресурсів, особливо енергії», – стверджує Байжель.

Розрахунки вчених показують, що в поєднанні з екологічно дружніми заходами, спрямованими на підвищення врожайності, скорочення втрат харчових продуктів вдвічі призведе до того, що викиди парникових газів харчової промисловості збільшаться всього на 2% до 2050 року. А якщо ще внести корективи в харчові звички людей в бік більш здорового харчування, то в результаті викиди парникових газів харчової промисловості скоротяться майже вдвічі – на 48% від рівня 2009 року.

Треба їсти менше м'яса

Західний раціон характеризується надмірним споживанням, в тому числі м'ясних і молочних продуктів. Дослідники розглянули сценарій, при якому всі країни прагнуть до досягнення «середнього» збалансованого раціону – без зайвого споживання цукрів, жирів і відповідальних за вуглецеві викиди м'ясних продуктів. Раціон, запропонований вченими, включає, наприклад, дві 85-грамові порції червоного м'яса і п'ять яєць на тиждень, а також щоденну порцію м'яса птиці.

«Це не заклик до радикального вегетаріанства, це заклик споживати м'ясо в розумних кількостях, як частина здорової, збалансованої дієти», – говорить співавтор дослідження, професор Кембриджського університету Кіт Річардс. – Управління попитом, наприклад, через освіту в галузі охорони здоров'я, принесе подвійну вигоду: поліпшення здоров'я населення і значне скорочення навантаження на довкілля».

«Якщо ми не підемо на серйозні зміни в тенденціях споживання продуктів, то для того, щоб не перевищити встановлений ліміт вуглецевих викидів і уникнути катастрофічних наслідків зміни клімату, необхідно буде повністю декарбонізувати енергетичний та промисловий сектори, що практично неможливо. Значить, розвиваючи екологічно стале сільське господарство, ми повинні переоцінити те, що ми їмо», – підводить підсумок інший співавтор, професор Абердинського університету Піт Сміт.

Це не перше наукове попередження про глобальне ризик надмірного виробництва м'ясних і молочних продуктів не тільки для здоров'я людей, але й для клімату на планеті. Однак поки, пише BBC, багато голосують своїм гаманцем і животом за американізовані фаст-фуд забігайлівки, і грибний бургер не входить в топ популярних страв.

Споживання м'яса збільшує вуглецеві викиди

Опублікована раніше в цьому році доповідь шведських вчених містить той же висновок про зв'язок між зростанням споживання м'яса і молока та зростанням викидів парникових газів сільськогосподарським сектором. У відсутність заходів по їх скороченню, викиди оксиду азоту з полів і метану з тваринницьких ферм до 2070 року зростуть удвічі. Одного цього буде достатньо, щоб кліматичні цілі стали недоступними.

За оцінками вчених, до 2050 року на виробництво яловичини і баранини припадатиме половина сільськогосподарських викидів парникових газів і тільки 3% калорій, споживаних людиною. Молочна промисловість, включаючи сироваріння, відповідатиме за четверту частину всіх викидів сільськогосподарського сектора.

«Ми довели, що скорочення споживання м'яса і молочних продуктів – ключова умова утримання сільськогосподарських викидів на безпечному рівні, – цитує Daily Mail дослідників з Технічного університету Чалмерса в Гетеборзі. – Глобальні зміни в харчуванні займуть довгий час. Нам пора подумати про те, як зробити продукти харчування більш кліматично дружніми».

Джерело: ECOportal