Вчені не припиняють вивчати озоновий шар над Південним полюсом Землі. Один з найуспішніших в історії договорів ООН Монреальський протокол 1987 року заборонив використання речовин, що руйнують озоновий шар Землі. Як встановили науковці, Монреальський протокол не лише блокував руйнування озонового шару, але й запобіг активній зміні глобального режиму випадання опадів, пише газета Corriere della Sera.

Але зміна режиму випадання опадів відбувається також через зміну клімату під впливом глобального потепління: у посушливих районах опадів випадає все менше, у вологих районах – все більше. Якби гази, що руйнують озон, не були заборонені, то, за даними голландського вченого Гуса Велдерса, до 2010 року був би досягнутий рівень глобального потепління, який можна порівняти з тим, якби він був спровокований викидом 10 млрд. тонн двоокису вуглецю, йдеться у статті.

Речовини Cfc були замінені речовинами Hfc. Вони не руйнують озон, але, як з'ясувалося, сприяють проявам парникового ефекту. Тому вже досягнуто міжнародних домовленостей про якнайшвидшу заборону й цих газів. Що стосується озонової діри, то вона, крім того, що знижує захист Землі від ультрафіолету, сприяє розігріву планети. Йдеться не про безпосередній вплив на температуру, а про непряму дію, механізм якого наразі не зовсім зрозумілий. Потоншання озонового шару над Антарктидою протягом весняного періоду в Південній півкулі впливає на режим вітрів. Через невивчені поки що причини у літній сезон хмарність над південними районами посилюється, що призводить до охолодження клімату. Північніші райони залишаються не прикриті хмарами, сонячна радіація росте, зазначає видання.

Хороша новина полягає в тому, що озонова діра повільно зменшується, отже, ефект розігрівання поступово йде на спад. Погана новина: парникові гази спроможні змістити до півдня повітряний потік, що циркулює над Антарктикою. Вчені думають, що цей ефект може бути перманентним і здатним збільшувати викиди парникових газів. Взаємодія різних атмосферних систем відрізняється розмаїтістю і важко піддається вивченню, тому необхідні глибші дослідження, резюмують кліматологи.

Джерело: Промислова екологія