Ми звикли вважати сміттям те, що нам на цей момент не потрібно. А з чого ж складається наш сміттєвий кошик? Чи дійсно там знаходиться те, що ніколи й ніяк не може надалі принести нам користь? Спробуємо розібратися.

УСЕ В ОДИН КУЛЬОК

Як правило, у сміттєвий кошик потрапляє різне пакування, папір, пластикові пляшки, органічні відходи з кухні, скляна тара від напоїв, металеві баночки та пляшки від консервації. Ми скидаємо цей набір в один целофановий кульок і несемо у сміттєвий бак.

Чи цікавить нас подальша доля цього кулька? Переважну більшість – ні!

А далі сотні й тисячі таких самих кульків потрапляють на сміттєзвалище, де їх намагаються ущільнити бульдозерами, утрамбовуючи шар за шаром.

Такі наші реалії.

Натомість цивілізований світ вже давно сортує та переробляє сміття. Ба більше – сміття сміттям там не називають, адже це цінна вторинна сировина.

Ми ж звикли викидати папір і картон, скло і метал, пластик.

Чому ми веземо сміття з-за кордону?

Чого варта вторинна сировина? У чому її цінність?

На сьогодні в Україні налічується понад 30 тисяч несанкціонованих звалищ, 93% відходів вивозиться і закопується в землю, і тільки 4,18% відсортовуються.

Такі дані повідомляє Європейська бізнес-асоціація, закликаючи до перероблювання, аби наша країна остаточно не потонула в отруйному смітті.

Примітно, кажуть у ЄБА, що насправді в Україні є заводи з перероблення вторсировини. Однак українці не сортують непотріб так, аби такі підприємства запрацювали на повну потужність.

В Україні працює 15 заводів з перероблення скла, 15 – паперу, 16 – з перероблення металу, 19 – займаються ПЕТ-продукцією і 36 переробляють вторинні полімери. Але при цьому їх завантаженість є неповною.

Наприклад, заводи з перероблення паперу мають потужність 1100 тис. тонн сировини, проте переробляють лише 600 тис. тонн. Склозаводи можуть переробити близько 800 тис. тонн, а виходить – тільки 350 тис. тонн. Папір і скло навіть імпортують, оскільки, як би це не звучало парадоксально, своєї сировини не вистачає. Наші переробні заводи завозять з-за кордону близько 340 тис. тонн макулатури та 20 тис. тонн скла.

Два шляхи сортування сміття

Як зробити так, щоб вторинна сировина НЕ потрапила на сміттєвий полігон?

Є два шляхи.

Перший. Ми відсортовуємо сировину вдома, розділяючи сміття в окремі пакети та місткості та здаємо це у пункти приймання. За це можна отримати додаткові кошти. Досвід показує, що такий варіант можливий навіть для невеличких квартир.

За такого «домашнього» сортування вдається врятувати 80-90% вторинної сировини, адже суха та чиста фракція потрапляє на пункти приймання.

Другий шлях. Ми відносимо все сміття до сміттєвого контейнера і його везуть на сортувальну лінію. Там фасують всі види вторсировини, а залишки везуть на сміттєвий полігон для захоронення.

При такому виді сортуванні можна врятувати тільки 5-10% вторинної сировини. Тому що при перемішуванні з іншими відходами папір, скло і пластик брудниться і використати його ще раз не можливо.

Як у себе вдома налагодити процес сортування

Крок 1.

Варто насамперед дотримуватися загальних правил сортування. Вони елементарні:

– зберігайте органічні відходи й вторсировину в різних пакетах;

– промивайте тару від залишків їжі, видаляйте етикетку, кришку;

– сплющуйте тетрапак, металеві банки, скручуйте пляшки з пластику — так вони займуть менше місця;

– збирайте окремо пластикові кришки.

Крок 2.

А тепер, коли ми засвоїли перший крок, розберімося із видами вторсировини.

Макулатура це:

• газети, журнали, зошити, офісний папір, картон – без поліетиленової плівки на поверхні;
• картонні упаковки та коробки, рекламні проспекти та листівки.

Не рвіть макулатуру – це псує її структуру і знижує якість вихідної сировини. Краще спресуйте, так вона займатиме менше місця.

Пам’ятайте, що не можна викидати в макулатуру наступні речі:

• папір із самоклейною поверхнею;
• пачки від цигарок,
• фотографії,
• використані шпалери,
• чеки з магазинів, квитки на транспорт (просочені воском),
• одноразовий паперовий посуд (має поліетиленову плівку),
• все, що зроблено з переробленого паперу (серветки, паперові рушники).

Тепер щодо пластику. До цієї категорії належать:

• пляшки з-під води, напоїв, молочних продуктів, газованої води та соусів з маркуванням 1 (PET);
• пляшки з-під мийних засобів, шампунів і гелів з маркуванням 1 і 2;

Не можна викидати в пластик:

• одноразові контейнери з магазинів і посуд;
• пінопластові підставки;
• обгортки цукерок;
• непрозорі ПЕТ-пляшки;
• пляшки з-під олії;
• пінопласт і пінополістирол (м’які пластикові контейнери і підкладки для упаковування продуктів);
• зубні щітки і трубочки для пиття;
• пакети з-під заморожених продуктів;
• пластикове пакування з-під шоколаду, макаронів і круп;
• поліетиленові та целофанові пакети.

Щодо скла правила простіші. До цієї категорії належить:

• пляшки з-під напоїв і ліків;
• банки;
• бій скла.

Не забувайте перед здачею видалити кришки і пробки, вимити тару від залишків їжі і просушити.

Метал включає:

• алюмінієві банки (від газованих напоїв);
• консервні банки;
• залізні кришки з-під скляних банок;
• бляшані банки (від чаю, кави, цукерок і дитячого харчування);
• уламки пристроїв, ножиць, ручок.

Не можна викидати в метал:

• аерозольні балончики;
• використану фольгу.

Метал – це найцінніше сміття на ринку вторинної сировини: його можна використовувати багато разів. Наприклад, алюміній – невідновлюваний ресурс нашої планети – має нескінченний цикл перероблення. У наш час близько 20% світового запасу алюмінію йде на виготовлення тари для напоїв. Пам’ятайте: на перероблення алюмінію потрібно у 20 разів менше енерговитрат, ніж на виготовлення однієї нової банки.

Є ще така категорія сміття, як небезпечне, яке потрібно здавати окремо від загального побутового сміття. До нього належать:

• батарейки;
• акумулятори;
• ртутевмісні лампи;
• градусники.

Ці види відходів здавайте тільки до спеціальних пунктів приймання.

У період їх зберігання в будинку використовуйте коробки або контейнери. Будьте обережні, щоб не пошкодити ртутьвмісні лампи та термометри.

Органічні відходи, які є в кожній родині щодня, теж можна з користю використовувати.

Якщо у вас є дача або присадибна ділянка, харчові відходи можна складати до вермікомпостеру. Органіка перетворяться на натуральне добриво – компост.

Життя після смерті мовою цифр

315 кг СО2 не потрапляє в атмосферу при перероблюванні 1 тонни скла для виготовлення нової продукції. Справжнім «скляним чемпіоном» можна вважати Данію: тут 98% скляних пляшок знову стають пляшками.

Перероблення однієї банки з-під напоїв береже енергію, достатню для роботи телевізора протягом трьох годин.

5 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.

20 пластикових пляшок достатньо для виробництва утеплювача зимової куртки.

25 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для светра.

60 пластикових пляшок достатньо для виробництва 1м² килимового покриття.

1 т макулатури достатньо для виробництва близько 25 тис. шкільних зошитів.

З 60 кг паперових відходів можна виготовити стільки ж товарів, скільки з одного дерева.

Використання 1т макулатури дозволяє заощадити 1000 кВт×год. електроенергії та 200 м³ води.

За один рік перероблення вторинних матеріалів у світі дозволяє зберегти ресурси, достатні для того, щоб обігріти і освітити близько 150 млн приватних будинків

Матеріал підготовлений в рамках співпраці з Громадянським Рухом "СВІДОМІ" та ІА "Конкурент". Ми публікуємо цю статтю в рамках спільного інформаційно-просвітницького проекту, який покликаний сформувати культуру відповідального ставлення до навколишнього середовища та популяризувати сортування сміття у місті Луцьку.

Автор: Вадим Курбан

Джерело: Конкурент