Моречос

Екологічно дружнє плавуче місто під назвою «Моречос» (англ. Seascraper) – один з багатьох концептів «зелених» офшорних поселень. Більш ніж семимільярдне населення Землі, масова міграція в міста та збільшення ризику повеней і підвищення рівня моря, змушують все більше і більше архітекторів та новаторів задуматись над тим, щоб підняти якір.

Seascraper – самодостатнє об’єднання будинків, офісів та рекреаційного простору – за словами дизайнерів, був розроблений з метою уповільнення росту міст.

Енергетичну незалежність судна повинні забезпечувати підводні турбіни, які за задумом мають обертатись глибоководними течіями, та фотоелектрична обшивка, яка збиратиме сонячну енергію. Увігнутий корпус повинен збирати дощову воду і пропускати денне світло на більш низькі рівні. Прісна вода буде отримуватись з очищеної дощової води за допомогою вбудованої опріснювальної установки.

За словами американських дизайнерів, концепт також передбачає, що місто стане домом для морських організмів – так би мовити, плавучою базою, яка служитиме рифом та скидатиме в море корм для риб – поживні речовини з води, яка перекачуватиметься з морських глибин для задоволення власних потреб міста.

Плавучий утилізаційний центр

«Пластикова рибна вежа» (англ. Plastic Fish Tower) – колосальна приманка. Але призначена вона не для морських жителів, а для пластику – концепт був створений з метою скорочення Великої тихоокеанської сміттєвої плями, також відомої як Східний тихоокеанський сміттєвий континент.

Розкинувшись посеред Тихого океану між Каліфорнією і Гавайями, це величезне скупчення крихітних шматочків пластикового сміття зі всього світу вдвічі перевищує розміри штату Техас. Океанічні течії підхоплюють мільйони тонн викинутого пластику та інших відходів, утворюючи сміттєвий вихор.

Plastic Fish Tower збиратиме та перероблятиме пластикове сміття за допомогою кругового плавучого загородження, яке утворить кілометрове коло навколо сфери. Від нижньої частини сфери простягатимуться спиці, які утримуватимуть загородження на місці. Працюючи «на два фронти», вежа могла б надати притулок жителям океану на зовнішніх кільцях та надводних секціях, а переробна установка в ядрі сфери працювала б зі сміттям, захопленим у риболовецькі тенета.

Спеціально розроблені кораблі переправляли б людей до рибної вежі – туди й назад. За задумом південнокорейських дизайнерів, вони могли б працювати на паливі, отриманому у вежі ще не відкритим методом хімічної екстракції з оброблених пластмас.

 

«Океаночоси» зі сміття

Іншим рішенням проблеми Великої тихоокеанської сміттєвої плями можуть стати «океаночоси» (англ. oceanscraper), побудовані на підводних звалищах. Варіант такої установи під назвою Lady Landfill Skycrapers пропонують сербські дизайнери.

Сміття, за задумом, повинне збиратись на дні вежі і перероблятись в її ядрі. До того ж, підводні хмарочоси матимуть невелику надводну частину – на верхівках цих своєрідних «айсбергів» розкинуться самодостатні людські поселення.

Щоб уберегти житлову частину конструкції від затоплення, Lady Landfill Skycrapers набиратиме та відкачуватиме океанічні води і контролюватиме таким чином кількість плавучого пластикового сміття в корпусах. Пластмаси, які більше не потрібні для підтримки плавучості, стануть джерелом енергії для зарядки острівного життя.

 

Водочос

Маючи стабілізуюче плаваюче кільце і прозорий купол, який виступає над рівнем моря, «Водочос» (англ. Waterscraper) передбачається як трубкоподібна підводна резиденція та лабораторія – все розроблено для того, щоб протистояти нищівному тиску води.

Природне світло надходитиме вниз від купола, поки Waterscraper дрейфуватиме з одного місця в інше. Пляжі, ресторани, шлюпкові гавані і дайв-центри – все це буде в розпорядженні жителів розкішних апартаментів і гостей готелю.

Концепти на зразок «Водочоса» позиціонуються як потенційні вирішення проблеми тиску міського населення планети. За даними Департаменту ООН з економічних і соціальних питань, більше половини людства сьогодні проживає в містах. До 2050 року міста Індії виростуть на 497 мільйонів чоловік, Китаю – на 341 млн., Нігерії – 200 млн., США – 103 млн.

 

Переосмислення нафтових вишок

Концепт під назвою Water Circles покликаний перетворити старі нафтові платформи на водоочисні споруди. За задумом південнокорейських дизайнерів, інфраструктура, яка залишилась після видобутку викопного палива, використовуватиметься для опріснення морської води.

Сферичні модулі очищуватимуть солону морську воду і постачатимуть питною водою країни з обмеженим доступом до прісноводних ресурсів. Старі нафтові платформи також послужать дослідницькими станціями та забезпечать локальне виробництво продуктів харчування.

 

Термінал для круїзних лайнерів

За задумом голландських дизайнерів, плавучий термінал для круїзних кораблів площею в 490 000 квадратних метрів зможе розмістити три великих судна, забезпечуючи їх пасажирам нові враження від морських подорожей, зокрема проживання в готелі у відкритому океані.

Внутрішня «гавань» дозволить закріпитись меншим кораблям та забезпечить природне освітлення в приміщеннях терміналу. За словами Коена Олтуїса (Koen Olthuis), архітектора з Waterstudio.NL, десять відсотків даху буде покрито фотоелектричними елементами, які збиратимуть сонячну енергію.

Зараз термінал знаходиться на стадії мрії, але фірма Олтуїса, віддана ідеї будівництва, спрямованого на адаптацію та боротьбу з проблемами змін клімату та підвищення рівня моря, вже втілює інші плавучі фантазії в життя. Голландська Waterstudio.NL працює над плавучим містом поблизу Гааги і розпочала проекти на Мальдівах, у Китаї та в Об'єднаних Арабських Еміратах.

 

Цитадель

«Цитадель» (англ. The Citadel), один з проектів Waterstudio.NL, стане першим в Європі плавучим багатоквартирним будинком. Будівництво об’єкту планується завершити в 2014 році. 60-блоковий комплекс буде побудовано в голландському місті Вестланд, поблизу Гааги.

Призначатиметься він для захисту людей від повеней в країні, половина якої знаходиться нижче рівня моря. В Нідерландах більше 3500 низовин, які заповнюються водою під час дощів, приливів та підвищення рівня моря. Ці так звані польдери доводиться осушувати за допомогою насосів для захисту місцевих жителів.

Плавучі будинки для однієї сім'ї – не рідкість для цієї країни, але «Цитадель», яка буде побудована на затопленому польдері, стане першою плавучою житловою забудовою з високою щільністю заселення. Із сушею плавучий бетонний фундамент комплексу буде пов’язаний плавучою дорогою.

Олтуїс пророкує «Цитаделі» та її п'яти запланованим сусідам споживання на 25 відсотків менше енергії за термін експлуатації, ніж у звичайних будівель.

Морська зірка

«Зелена зірка» (англ. Greenstar), яка також планується до відкриття у 2014 році, має стати плавучим готелем та конференц-центром на Мальдівських островах. Ця острівна країна ледь піднімається над поверхнею океану (найвища точка архіпелагу – 2,4 м), тобто у випадку підвищення рівня моря її змиє першою.

У конференціях, які проходитимуть на «Зеленій зірці», зможуть брати участь до двох тисяч осіб, і вісімсот з них можна буде розмістити в зручних номерах. Так, Waterstudio.NL сподівається, що це місце якнайкраще підійде для кліматичних переговорів. Певна річ, будівля буде енергоефективною та матиме низький екологічний слід.

 

Плавучий будинок

Як було сказано вище, плавучі приватні будинки для Нідерландів не рідкість. Після другої світової війни голландцям катастрофічно не вистачало житла. Не дивно, що після модернізації голландського флоту, люди, які не мали «сухопутного» житла, стали обживати старі списані кораблі. З часом такі будинки увійшли в моду, і сьогодні мати плавучу віллу дуже престижно.

Waterstudio.NL Коена Олтуїса – найбільш кваліфіковане в цій області архітектурне бюро в Нідерландах. Серед робіт голландського архітектора – плавуча односімейна вілла в Амстердамі, зображена на фото. Будівля покликана максимізувати приватність та універсальність.

Спальні та ванна кімната завершеної у 2008 році будівлі знаходяться на першому поверсі, частково зануреному під воду. Великі розсувні двері на верхньому поверсі виходять на дерев'яну палубу, створюючи ілюзію перебування на човні.

Джерело: Екологія життя