Невеличкі кроки здатні змінити ставлення до звичних нам речей в бік екосвідомості.

Достатньо лише об’єднатися та вплинути на формування екосвідомості як у дітей, так і у дорослих, пише УП.Життя.

Екоблогерка і мама двох дітей Марія Осадчук та проєкт Zero Waste School допоможуть з’ясувати, як розвинути екосвідомість у дитини та допомогти реалізувати ці навички в житті. 

Діти, дуже енергійні та завзяті, коли вони бачать якусь важливу для них річ. І тоді їх не зупинити, поки вони не досягнуть своєї мрії!

Якщо навчити їх важливих речей, призвичаїти до екологічних звичок, вони навчать цього всіх довкола.

МАРІЯ ОСАДЧУК переконує: "Виховати екосвідоме покоління можна тільки, якщо ми не будемо показувати їм приклад.

Починати потрібно з себе і рухатись разом, мотивуючи один одного". 

З чого почати?

З екологічного ставлення. Людина, вихована у турботі та зі збереженням особистих меж, буде цінувати та піклуватися про навколишній світ, тому що знає, як важливо дотримуватися цих меж.

Тому пояснюйте – що, звідки, для чого і чому. Пояснюючи дитині прості речі, навіть, для себе усвідомлюєш багато цікавого, корисного та важливого.

Наприклад, з чого робиться папір та скільки води, електроенергії і дерев для цього потрібно.

Багато дорослих не усвідомлюють цих масштабів. А розповідаючи про це дітям, починають бачити і розуміти необхідність екологічного ставлення до оточуючих речей.

Не примушуйте, а підтримуйте ініціативу. Будьте поруч, допомагайте за необхідності і показуйте приклад.

Блогерка впевнена, що для того, щоб сформувати еконавички необхідно зрозуміти і донести цінність: 

"От наприклад, коли навчають дитину чистити зуби, чому вона потім продовжує їх чистити?

Завдяки цінності. Дитина розуміє, що це треба робити задля білих і гарних зубів, щоб не ходити до стоматолога, щоб можна було їсти цукерки, тому що батьки так роблять. Так поступово формується звичка. 

Найпростіший спосіб показати цінність екологічних звичок – це почати зі збору макулатури. Її приймають майже у кожному дворі і її легко збирати".

Щоб пояснити дитині, що таке макулатура та навіщо її здавати на переробку, Марія Осадчук пропонує поговорити про зв’язок усього у природі.

Наприклад, про дерева, які поглинаючи вуглекислий газ, дають нам свіже повітря – кисень. Відповідно, щоб вберегти ресурси планети – ліси, кисень, воду – потрібно скорочувати виробництво паперу і здавати макулатуру на переробку.

Ось кілька аргументів щодо необхідності збирання макулатури, які Марія озвучує і своїм дітям теж:

на виготовлення 40 пачок паперу потрібно одне велике дерево,

щоб виготовити тільки один білий аркуш, знадобиться майже пів літра води,

воду, яку використовують для виробництва паперу, вже не можна буде пити – під час перетворення деревини на целюлозу використовується понад 200 різних хімічних речовин,

на виручені кошти за здачу вторинної сировини можна купити смаколик.

Останній аргумент точно сподобається будь-якій дитині.

На думку Марії, чудовою практикою є збирання макулатури і вдома, і у школі. Тоді дитина бачить цінність від авторитетних дорослих.

А про папір вчитель може розповідати на уроках "Я досліджую світ", охоплюючи такі дисципліни як:

?  географія – в якій місцевості вирубуються ліси;

?  екологія – які наслідки має виробництво паперу для екології та які шляхи вирішення;

?  хімія – розповісти, як виробляється папір;

?  класна година або вчитель праці – виготовити папір самостійно, або робити поробки з уже використаного паперу; 

?  історія – про історію розвитку паперової промисловості;

?  біологія – про шкоду для рослин та тварин, яку завдає безконтрольне вирубування лісів для виробництва паперу.

Власним досвідом розвитку екосвідомості серед учнів діляться і вчительки з різних регіонів України.  

ОЛЬГА ДЕМЧЕНКО

учасниця Zero Waste School 2018,
вчителька біології та екології
Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32

– Найбільш стійкі навички формуються у дитини з раннього дитинства. І що раніше ми починаємо закладати в своїх учнів базові уявлення про довкілля, то простіше потім нашаровувати нову інформацію й навички.

Існує багато теорій про те, до якого віку можна ефективно навчати дітей, але загалом всі вони стверджують: чим раніше – тим краще.

Для мене дуже показовим є один випадок, який я та моя екологічна команда спостерігали на одному з фестивалів, де ми закликали людей сортувати відходи.

Тоді до наших контейнерів підійшов батько з дитиною двох-трьох років, яка тримала обгортку від цукерки. Він почав розповідати їй чому потрібно сортувати і як це правильно робити.

Можливо дитина не усвідомила на 100% свої дії, але її батько вже зробив перший крок для того, щоб закласти основу для розвитку екосвідомості своєї дитини.

У школі намагаємось інформацію підбирати звертаючи увагу на вік дітей. Ми помітили, що навіть між учнями 1-х і 2-х класів є величезна різниця і ті методи, які працюють для одних, не будуть ефективними для інших. 

"Тату, закривай кран, коли голишся". Як діти бережуть планету й гроші

Щоб викликати емпатію у дітей пояснюємо через емоції. Для цього використовуємо малюнки та світлини природи. Лише коли учні відчувають певні емоції і задумуються над питаннями довкілля, після – спонукають до певних змін своїх батьків та друзів.

Неодноразово чула історії від батьків, коли їхні діти виявляють ініціативу сортування відходів вдома і через це дорослі теж набувають цю еконавичку. 

Основний акцент робимо на постановках екологічних казок. Самостійно пишемо тексти, розподіляємо ролі серед учнів старших класів і презентуємо їх школярам 1-4 класів.

Важливо, що наші казки є не просто виставами, а вони у собі мають й інтерактивну частину, яка включає в собі різні завдання. Це гарний спосіб не лише донести до учнів важливість правильного ставлення за довкіллям, але й особисто залучити їх до екологічних ініціатив.

Також проводили спільний урок з вчителем інформатики. Діти на комп’ютерах грали в екологічні ігри, що формувало у них навички правильного поводження з відходами. Діджиталізація може бути корисною й допомогти розвинути екосвідомість у дітей.

ВАЛЕНТИНА ТРИМАНОВА

учасниця Zero Waste School 2020,
вчителька Миколаївської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 31

– Враховуючи вікові особливості та короткочасність концентрації уваги, я використовую активні ігрові методи діяльності у позаурочний час.

Саме через знайомство учнів з екогероями – різноманітними персонажами, які розповідають про довкілля, – вони дізнаються про особливість та важливість екодружнього способу життя.

Знайомство з кожним екогероєм супроводжується проходженням невеличкого гейміфікованого квесту. Від імені персонажа можна дізнатись, на скільки покращились власні знання.

Після проходження квесту кожен отримує у подарунок набір стікерів екогероїв у Telegram.

Також я маю методику гейміфікації для молодшої школи: проведення квестів або ігор на тематику сортування відходів, шляхом знайомства дітлахів з основними екогероями по локаціях, а по завершенню гри чи квесту учні отримують подарунок.

Як показує досвід, такі форми роботи з учнями не лише дають корисну інформацію, але й спонукають до дій.

НАТАЛІЯ СКЛЯРУК

учасниця Zero Waste School 2020,
вчителька біології та хімії
Дмитрушківського ліцею
(Уманського району, Черкаської області)

– Правильні екозвички формуються у дитини як норма, якщо розвивати їх паралельно зі вмінням говорити, ходити чи правильно тримати ручку або писати з нахилом.

Головне: не забувати, що аудиторія – діти. Вони не сприймають суху теорію й не будуть переглядати документальні кадри чи слухати статистику.

До їхньої свідомості можна достукатись використовуючи звичні для них процеси гри – чи то у реальному житті, чи то в телефоні та комп'ютері. Сучасний світ дає нам усі технологічні можливості для цього.

Для своєї роботи ми обрали образи позитивних екогероїв "Веселих смітників" – це герої у вигляді звичайних смітників, але які через позитивні емоції доносять важливу інформацію про наше довкілля.

Діти обожнюють і гарно запам'ятовують героїв мультфільмів чи казок.

Якщо про екозвички їм розповість хтось з дорослих, то ця інформація буде сприйматися і засвоюватись зовсім інакше.

А якщо до них в гості прийдуть казкові герої і розкажуть хто вони, чого прийшли навчити, а якщо ще й будуть смішними та потанцюють чи пограються з ними, то дітки запам'ятають і героїв, і корисну інформацію.

Коли сформована одна екологічна звичка, можна переходити до інших, поступово крок за кроком навчаючи себе і дітей екологічно і відповідально ставитись до ресурсів планети.