Щороку навесні й восени селяни із дбайливою ретельністю спалюють суху траву.

Вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість.

У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути небезпечна пожежа. У вогні можуть загинути дрібні тварини.

Екологи стверджують, що це забруднює атмосферу і псує родючий шар ґрунту.

Крім того, за паління трави можна отримати й чималий штраф.

BBC News Україна вирішила розпитати селян про причини цього явища та експертів, що переважає при спалюванні трави – користь чи шкода.

"Економія грошей і сил"

Як розповіла BBC News Україна жителька села Пашківка на Київщині Параска Лисенко, місцеві мешканці регулярно палять суху траву на полях та присадибних городах навесні.

Спалювати починають зазвичай як тільки сходить сніг і люди готуються до весняних польових робіт, розповідає селянка.

"Люди так економлять гроші й сили, аби не косити стару траву", - каже пані Лисенко.

Вона пояснює, що так їм простіше "наводити лад" на полях – просто спалюючи сміття і бур'яни, без потреби кудись їх переносити.

У спаленні сухостою мешканка Пашківки бачить ще один позитив: на її думку, так звільняється місце для "свіжої й зеленої травички".

Втім, інколи вогонь виходить з-під контролю.

"Якось знайома палила траву і вогонь пішов до сусідів по вулиці, то ледь змогли його погасити", – розповіла пані Лисенко.

Неконтрольоване полум'я

Найочевидніша небезпека спалення трави – це пожежа.

Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу.

Наприклад, тільки на Закарпатті з початку року сталося вже 343 пожежі, спричинені підпалом сухостою.

Перша з них – 2 січня, коли довкола ще лежав сніг. На другий день нового року жінка спалювала сміття на своїй ділянці. Через пожежу, що виникла, селянка отримала значні опіки й згодом померла.

Начальниця прес-служби ДСНС у Закарпатській області Наталія Батир розповіла BBC News Україна, що з роками жителі регіону палять все більше сміття, а від наслідків цього страждають передусім старші люди.

Внаслідок пожеж через підпал сухої трави нищаться будівлі, а цього року вогонь підійшов на небезпечну відстань до станції автозаправки.

Страждає від таких пожеж і інфраструктура.

"Цього року вогонь від згорання трави знищив 10 опор телефонного зв'язку", – розповіла Наталія Батир.

Сталося це у високогір'ї Великоберезнянського району, і через це "люди тривалий час сиділи без телефонного зв'язку".

На початку весни "гарячою зоною" у боротьбі зі спаленням трави є низинні частини регіону, бо у високогір'ї Карпат ще подекуди лежить сніг.

Проте рятувальники побоюються, що пізніше навесні палити траву почнуть і в горах, а там пожежі загрожують уже лісовим масивам.

"У нас, на щастя, немає торф'яників, як у Львівській та Волинській областях, ба там пожежі більш загрозливі, ніж пожежі сухої рослинності, вони горять вглиб шару (землі – ред.), а не по площі", – каже Наталія Батир.

Шкода людям, рослинам і тваринам

Біолог з Ужгородського національного університету Андрій Мигаль пояснив, що під час спалювання сухостою, очевидно, страждають трав'яний, кущовий та деревний покрив.

Ці рослини утримують у собі вуглець.

"Внаслідок пожеж цей вуглець у вигляді різних сполук вивільняється і потрапляє в атмосферу і відповідно, її забруднює", – зазначає біолог.

Пан Мигаль відкидає думку про те, що спалювання старих рослин йде на користь молодій траві.

"Через вогонь сильно знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки знищується так званий банк насіння, який міститься в ґрунті й в зерновій частині рослин", – зауважив фахівець.

Через шкоду, яку спалювання завдає рослинам, страждають і комахи.

За словами науковця, до одного виду рослин "прив'язані" приблизно 20 видів комах: хтось харчується цими рослинами, інші серед них мешкають, і якщо в пожежі гине рослина, то гинуть і комахи.

Також жертвами пожеж можуть стати й тварини, які живуть у траві.

Для ґрунту й гаманця краще не палити

Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що сухостій варто залишати і не скошувати, якщо ці ділянки не використовують у господарюванні.

"Однак чомусь заведено сприймати стерню чи суху траву як проблему. Спалювати траву взагалі не потрібно. На городах це протипоказано", – каже вона.

За словами еколога, старі рослини самі можуть стати гарним добривом для молодої зеленої трави.

"Є агротехніки, за допомогою яких стерню можна перетворити на органічне добриво", – зазначила експертка.

Біолог Андрій Мигаль переконаний, що люди у селах помилково вважають, що "спалювати траву добре".

За його словами, трапляються випадки пожеж і через суху траву й в містах, але тут "спрацьовує людська неуважність", наприклад, кинутий недопалок.

Палити листя чи суху траву забороняє й законодавство, за такі дії можна отримати штраф від 340 до 1 360 гривень, а якщо це роблять підприємці, то від 850 до 1700 гривень.

Джерело: bbc.com