Любові Б'ялковської

Радісна новина

Весна. Сонечко пригріває землю. Щасливі птахи співають радісних пісень. Працьовиті бджілки гудуть від однієї квіточки до іншої, збираючи мед у маленькі відерка. Ліс уже прокинувся. Стрункі сосни витягують свої талії до бажаного сонця. Дерева випустили бруньки. Вітер тихо дрімає на гілочках ялинки. Тільки одне джерельце жалібно плаче. Біля нього є багато сміття. І те сміття не дає йому весело сміятися і грати у лови.

Лісові друзі білочка Кузя, ведмедик Бровко, вовчик Грімко, зайчик Кусанчик і гусак Мусь весело грають волейбол. 

–Як же класно, через три дні Христос воскресне, а разом з Ним і вся природа оживе, – сказала білочка Кузя.

–Треба буде встигнути розмалювати крашанки – сказав зайчик Кусанчик.

–І наварити меду з кульбаб, – солодко обізвався ведмідь Бровко.

–І згадати слова гаївок – сказав вовчик Грімко.

–Так хочу піти глянути на джерело, відчути його весняну свіжість, – сказав гусак Мусь.

–Хороша ідея, – погодилися інші. Друзі наввипередки побігли до джерела.

Першим біг зайчик Кусанчик. Його доганяв вовчик Грімко. Гусак Мусь летів у повітрі. А білочка Кузя весело перестрибувала з гілочки на гілочку.

Позаду, не спішачи, йшов ведмедик Бровко. Він милувався красою лісових первоцвітів і ретельно дивився, де вже розцвіли кульбаби.

Друзі вже були біля джерела. Першим прибіг зайчик Кусанчик. Та не встигли вони озирнутися довкола, як раптом:

–Ой, – почули друзі, таке голосне і болюче.

–Що трапилося?, – схвильовано побігли друзі до ведмедика Бровка.

–Болить лапа. Я мабуть на щось наступив. Ай, боляче. Щось коле у лапу.

Білочка Кузя обережно глянула на лапу. Там справді був шматок скла.

–Звідки він узявся у нашому лісі?, – замислилася білочка.

Білочка Кузя акуратно витягла скло. Перемотали лапу ведмедику листочками і відправили його додому. Вовчик Грімко разом з ведмедиком Бровком пішли додому.

–Гляньте туди, – сказав гусак, – і показав крилом на велику купу сміття біля джерела.

–Ой, звідки воно там взялося? – здивовано подивилися друзі один на одного.

–Мабуть двоногий дикий звір приніс, – сказав замислено зайчик Кусанчик.

Пропоную зібрати це сміття, посортувати його, розчистити джерельце, щоб ніхто більше не поранився, – сказала білочка Кузя.

–Як же ми його будем сортувати? – запитав гусак Мусь?

–Розділимо сміття на п'ять куп: пластик, папір, скло, метал. Ви з вовчиком віднесете до лісових контейнерів, а залишки їжі я з зайчиком Кусанчиком закопаємо у землю, і буде органіка, – сказала білочка.

Якраз повернувся вовчик Грімко. Друзі взялися до роботи.

Вовчик Грімко вирив лапами яму для продуктових відходів. І друзі вчинили як сказала білочка Кузя.

Через деякий час друзі справилися із роботою. І маленьке тендітне джерельце наповнилося новою силою і красою. А радість наповнила серця друзів.

Лапа ведмедика Бровка швидко зажила. Він встиг до Великодня наварити меду з кульбаб. Друзі розмалювали крашанки і згадали слова гаївок.

А в неділю, на галявині було чути радісну новину: "Христос Воскрес! ", "Воістину Воскрес! ".

Зображення