Любові Б'ялковської

Як людина із царицею природи говорила

Світанок. Микола – молодий голубоокий парубок, який проживає у селі Ранек. Сьогодні він збирається на полювання. Ох і любить Микола полювання. Як тільки він переступить межу лісу, всі звірі одразу затихають. Знають бо, що ніяка тварина не може втекти від кулі його рушниці. Сьогодні він хоче вполювати кабана. Одягнувшись, випивши холодної води, взявши рушницю, молодик безтурботно пішов до лісу зловтішно посміхаючись. Він відчував – сьогодні він вполює незвичайного кабана.

Ліс уже не спав. Птахи радісно зустрічали новий день, лисиці у норах поїли молоком свої малят, а вовки снідали диво-травою.

Микола пішов глибоко у ліс. Він добре знав кожний кущ та стежину. Зненацька небо почорніло, прогудів грім і блискавиці почали танцювати по небі. За кілька хвилин небо стало голубим та чистим.

Микола стояв шокований. Та ось його увагу привернув звук у кущах. Він побачив хвіст лисиці. Юнак поставив рушницю на плече, прицілився і натиснув на спуск. Раптом чорний ворон крикнув «Кар». Лисиця відбігла убік відчувши небезпеку. Поглянувши юнакові у голубі очі, вона почала бігти. Микола хотів вистрілити ще раз, бо не мав права на промах. Залишився один патрон. Він побіг слідом за лисицею і незчув як опивнився на галявині. Раніше він її не бачив.

Це була не проста галявина. З-землі почав проростати плющ, створюючи коло. Декілька гілок плюща обвили юнакові ноги. Він хотів тікати, та не втримавши рівновагу – упав. Хотів піднятися, та не зміг. Практично всі сили полишили юнака від здивування. Заледве присів на коліна. Те, що він побачив – забрало дар мови.

Навкруги виростали дерева, а лісові звірята танцювали навколо них. Лисиці водили хоровод із ведмедями, вовки танцювали із зайцями. Пташата співали раніше нікому не чутних пісень.

Спів затих. Звірята розступилися у дві шеренги і прихилили голови до землі. Із землі проростала зелена, як шовк травичка. По ній в пишному зеленому платті ішла Панна. На її платті стікали ріки: подекуди чисті, як діамант, а подекуди брудні, як болото. Жахливого виду додавали червоні плями навколо серця. На голові сплетена корона із різноманітних польових квітів. Від неї віяло теплом, добротою, радістю. В руках вона тримала маленьке лисеня. Поруч ішла мама-лисиця.

  • - Я Агнес – цариця всього живого, матір лісових звірят, дерев, рослин та джерел. Я вирішила зустрітися із тобою, щоб сказати важливу річ. Сьогодні ти чуть не позбавив життя ось цієї лисиці, і не залишив сиротою ось це лисеня та її 5 інших братиків та сестричок. Їхнього тата ти вбив позаминулого полювання. Я не могла допустити сьогоднішньої смерті. Ось ці криваві сліди навколо серця – це твоїх рук робота. Це вбиті тварини із твоєї рушниці. Це неймовірно сильна й нестерпна біль, коли вмирає звірятко від жорстокого пострілу.
  • Сьогодні я перед тобою, тому що знаю, що ти вмієш дарувати життя і вмієш оберігати його. Ти народжений для добра. Народжений для спасіння ось цих усіх невинних звірят. Також ти можеш очищати потічки, які забруднили інші люди. Ти можеш бути нашим Хоронителем.

Микола, отямившись від побаченого, гірко заплакав. Він зрозумів, скільки болю завдав тваринам. Зрозумів, що усі полювання-розваги не варті наслідків, не варті знищених сімей. Поплакавши відповів:

  • З радістю тепер охоронятиму звірят, очищатиму потічки, а взимку годуватиму.
  • Тепер ця рушниця призначена тільки для добра. Ось на ставлю на ній золотий знак «Добра». Але запам’ятай! Якщо ти образиш одного із цих найменших моїх дитинчат – помста не забариться до тебе. Кров невинного звіряти кликатиме до мене.
  • Обіцяю більше не вбивати невинних звірят!
  • Коли з друзями йтимеш на полювання, натискай на знак «Добра» і всі звірята ховатимуться завчасно у своїх норах.

Раптом звіявся сильний вітер, небо почорніло, блискавки почали танцювати на небі. Микола прихилив свою голову до землі. Через декілька хвилин весняне небо стало ясним. Микола відкрив очі, подивився на вгору і подумав, що все те приснилося. Підвівся, взяв рушницю і побачив на ній знак «Добра». Не приснилося…

З того часу Микола оберігає звірят: взимку годує, а якщо вони десь поранилися, то і рану перев’яже, і з капкана витягне. Річки очищає, сміття за іншими людьми прибирає. І своїм дітям прививає любов до звірят. Вчить опікуватися ними та любити їх.

Зображення