Альберт Ґор, відомий за своїм скороченим іменем як Ел Ґор, – американський політик, 45-й віце-президент США і лауреат Нобелівської премії миру. Після двох термінів на посаді віце-президента США, він був кандидатом на посаду президента країни на виборах у 2000 році. Після поразки він став активно займатися справою охорони довкілля, написав книгу «Незручна правда», на основі якої пізніше зняв однойменний документальний фільм, який отримав «Оскар» у 2007 році.

Наприкінці червня у Берліні відбулася зустріч лідерів організації «The Climate Reality Project», яку Ел Ґор заснував 2006 року. З цього приводу американський політик дав ексклюзивне інтерв’ю для Vatican News.

Катастрофічні прогнози

Спілкуючись з журналістом з Vatican News Алессандро Джізотті, Ел Ґор пояснив причини свого зацікавлення проблемами захисту довкілля. «Я важаю,  – зазначив він, – що метою життя є прославляти Бога, і якщо наше ставлення до Божого сотворіння повне презирства і нищення, то це суперечить тому, як ми повинні прожити своє життя». Він додав, що кліматична криза на даний час є найбільшою екзистенційною проблемою, з якою будь-коли стикалося людство. За його словами, сьогодні ми використовуємо тонку оболонку атмосфери, що оточує нашу планету, як відкриту каналізацію, куди щодня «зливаємо» 110 мільйонів тон техногенних відходів, що спричиняє перегрівання і затримує тепло. В цілому, там накопичилася така велика кількість надлишкової термічної енергії, що дорівнює енергії 400 тисяч атомних бомб, подібних до тієї, що впала на Хіросіму. Наслідки такої надлишкової теплової енергії зрозумілі – це сильні шторми, зливи, руйнівні повені та зсуви ґрунту, тривалі засухи, нестача води у багатьох регіонах, пожежі, поширення хвороб та ін.

Натхнення для багатьох

Ділячись своїм баченням ролі Папи Франциска у питанні дбання про довкілля, Ел Ґор зазначив, що заклик Святішого Отця до вирішення кліматичної кризи є натхненням для багатьох людей в цілому світі. За словами співрозмовника, йому імпонує те, що Папа з «великою силою» висловлюється щодо бідних і нагадує, що вони найбільше страждають внаслідок кліматичної кризи. Енцикліка «Laudato si’», як зауважив Ел Ґор, стала для Католицької Церкви першим кроком у веденні світу до прийняття зобов’язань щодо вирішення кліматичної кризи ще перед Паризькою угодою.

Найбільше страждають бідні

Американський суспільний діяч прокоментував твердження енцикліки «Laudato si’», згідно з яким кліматичні зміни і бідність в багатьох регіонах світу тісно пов’язані між собою. Збільшення забруднення атмосфери, за словами Ела Ґора, має сильніші і негативніші наслідки для громад, позбавлених політичної та економічної сили. І це стосується не лише людей, що живуть у бідності, але також психічно хворих, тих, хто не має доступу до медичного обслуговування, літніх людей, дітей, бездомних та різних меншин. Наприклад, у Сполучених Штатах, за словами політика, діти афроамериканців в три рази частіше, ніж населення у цілому, страждають від захворювань, пов'язаних із забрудненням повітря, вдвічі частіше страждають від астми, і в десять разів частіше помирають від бронхіальної астми, ніж діти більшості населення.

Подолати економічне питання

Одне із запитань журналіста стосувалося нещодавньої зустрічі Папи Франциска з представниками нафтової промисловості, під час якої Святіший Отець закликав учасників зустрічі докладати зусиль для сприяння виробництву чистої енергії. Ел Ґор підкреслив, що для досягнення цієї мети, необхідно, щоб існували життєздатні альтернативи згоранню та викидам забруднюючих речовин у повітря. «На щастя, такі існують», – зазначив він, додаючи, що відновлювальна енергетика перебуває в економічній конкуренції з викопним паливом, в результаті чого, великі компанії у сфері викопного палива змушені переглянути свої бізнес-моделі. «Коли економічне питання буде вирішене, – підкреслив політик, – для багатьох людей моральний вибір стане яскраво виразним і переможе».

«Революція сталості довкілля»

«Ми перебуваємо на початку етапу глобальної «Революції сталості довкілля», масштаби і вплив якої можна порівняти до промислової революції, а її швидкість – до цифрової революції», – зазначив американський суспільний діяч. За його словами, внаслідок зростаючого соціального та політичного тиску та зростання наслідків забруднення вуглекислим газом, уряди в усьому світі приймають законодавство щодо скорочення викидів. Наприкінці 2017 року, зауважив він, Китай створив «ринок діоксиду вуглецю», приєднавшись до Європейського Союзу та інших країн, таких як Чилі та Колумбія, які встановлюють квоти на викиди вуглекислого газу.

«Зустріч Папи Франциска у Ватикані з керівниками нафтових компаній, – додав він, – це надзвичайно обнадійлива ознака того, що перехід до сталого майбутнього може швидко перетворитися на реальність, а не на мрію. Але нам потрібно рухатися ще швидше, аби цей перехід відбувся вчасно, щоб уникнути найгірших наслідків кліматичної кризи».

Алессандро Джізотті / Світлана Духович – Ватикан

Джерело: Vatican News